Міняти весь котел на тепловий насос — задоволення не з дешевих, тому багато власників будинків шукають спосіб “приробити” насос до того, що вже є. І це реально працює, хоча й не завжди так просто, як обіцяють у рекламних буклетах виробників обладнання.
Головна проблема в тому, що стара система опалення зазвичай проектувалася під зовсім інші температури теплоносія. Газовий котел легко видає 70-80°C, а тепловий насос ефективно працює на 35-45°C. Ось і виникає перше питання — а чи потягне ваша система опалення такий низькотемпературний режим.
Чому не можна просто взяти і підключити
Радіатори, розраховані на високу температуру, при 40°C просто не встигають прогріти кімнату. Батарея буде теплою, але не гарячою — і взимку в морозну погоду цього може не вистачити. Тому перед підключенням варто чесно оцінити три речі:
- утеплення будинку — чим краще утеплений дім, тим менше тепла треба для його обігріву;
- площу радіаторів — старі чавунні батареї часто мають запас потужності, а от компактні панельні можуть не впоратись;
- тип розводки — теплі підлоги ідеально підходять для насосів, а от стояки в старих будинках — вже гірше.
Якщо будинок збудований років 20-30 тому і не утеплювався, тепловий насос доведеться або “розганяти” до вищих температур (що вбиває його ефективність), або спершу займатися утепленням стін і даху. Інакше економія на опаленні виявиться міфом.
Два основні варіанти підключення
Паралельна схема з існуючим котлом
Найпоширеніший варіант для тих, хто не готовий повністю відмовлятись від газового чи твердопаливного котла. Тепловий насос стає основним джерелом тепла, а котел підключають як резервний або допоміжний — на випадок сильних морозів, коли насос втрачає ефективність.
Схема виглядає так: обидва джерела тепла підключаються до спільного гідравлічного розділювача (гідрострілки) або через систему клапанів-змішувачів. Автоматика сама вирішує, коли включати насос, а коли підключати котел. У м’яку погоду працює тільки насос, а в морози, скажімо нижче -15°C, підключається котел і бере частину навантаження на себе.
Це рішення особливо актуальне для власників, у кого вже стоїть газовий котел і тягнути газову трубу нікуди не подінеш — платити абонплату все одно доведеться, тож чому б не використовувати котел як підстраховку.
Повна заміна з переробкою системи
Другий варіант — коли старий котел демонтують повністю, а тепловий насос стає єдиним джерелом опалення. Тут доведеться серйозніше повозитись з самою системою:
Найчастіше потрібно збільшити площу тепловіддачі — або поставити нові радіатори більшого розміру (з розрахунком на низькотемпературний режим), або взагалі перейти на теплу підлогу. Багато хто комбінує — в спальнях і вітальні робить теплу підлогу, а у ванній кімнаті чи на кухні залишає компактні радіатори, але з посиленим тепловіддавальним покриттям.
Також знадобиться буферна ємність — бак-акумулятор, який згладжує пікові навантаження і дає насосу працювати рівномірніше, без частих циклів вмикання-вимикання. Це продовжує термін служби компресора і робить роботу системи тихішою та економічнішою.
Що робити з насосами циркуляції та автоматикою
Стара система опалення зазвичай мала один циркуляційний насос, який гнав теплоносій через весь контур. Тепловий насос вимагає точнішого контролю витрати — занадто малий потік може призвести до перегріву конденсатора, занадто великий — знижує ефективність теплообміну.
На практиці найчастіше ставлять окремий циркуляційний насос безпосередньо на контур теплового насоса, а систему опалення будинку розділяють гідравлічною стрілкою. Це дає незалежність двох контурів один від одного — тепловий насос працює у своєму оптимальному режимі, а розподіл тепла по будинку йде вже через власну автоматику.
Погодозалежна автоматика тут — не розкіш, а практично необхідність. Контролер відстежує температуру на вулиці й автоматично підбирає температуру теплоносія, яку треба подати в систему. При -5°C надворі системі потрібно набагато менше тепла, ніж при -20°C, і автоматика це враховує без втручання людини.
Особливості для різних типів насосів
Повітряні теплові насоси (повітря-вода) — найпопулярніший варіант через відносно невисоку вартість монтажу. Зовнішній блок ставиться біля будинку, і особливих земляних робіт не потрібно. Але ефективність такого насоса падає при сильних морозах, тому резервне джерело тепла (той самий старий котел) тут особливо доречне.
Геотермальні насоси (грунт-вода) працюють стабільніше незалежно від погоди на вулиці, оскільки температура грунту на глибині залишається відносно постійною цілий рік. Але монтаж колектора в грунті чи буріння свердловин — це вже серйозні земляні роботи і суттєво вища початкова вартість. Якщо ділянка дозволяє і бюджет є — варіант хороший, особливо для регіонів з суворими зимами.
Типові помилки при підключенні
Одна з найчастіших помилок — намагання просто “врізати” насос у стару систему без жодних змін у розводці. Власник ставить обладнання, підключає, а потім дивується, чому в будинку холодно, а рахунки за електрику не менші, ніж були за газ. Причина проста — насос змушений працювати на межі можливостей, намагаючись видати високу температуру теплоносія, для якої він не призначений.
Друга помилка — економія на буферній ємності. Здається, що це зайва витрата, адже і без неї система якось працює. Але без буфера компресор постійно вмикається й вимикається (короткі цикли), що скорочує термін служби обладнання в рази.
Ще одна поширена проблема — неправильний розрахунок потужності насоса. Тут краще звертатись до фахівця, який зробить тепловий розрахунок будинку з урахуванням утеплення, площі, кліматичної зони. Занадто потужний насос буде постійно недовантажений і працюватиме неефективно, занадто слабкий — не встигне обігріти будинок в холодну пору.
Скільки це коштує і чи варто
Вартість підключення теплового насоса до існуючої системи сильно варіюється залежно від обсягу робіт. Якщо система вже готова до низькотемпературного режиму (наприклад, є тепла підлога), витрати обмежаться монтажем самого насоса, гідророзподільника і автоматики. Якщо ж потрібно міняти радіатори і переробляти розводку — сума зростає в рази.
Окупність в українських реаліях зазвичай складає від 3 до 7 років залежно від того, яке паливо використовувалось раніше. Заміна електричного опалення на тепловий насос окупається швидше за все, бо коефіцієнт трансформації насоса (COP 3-4) дає економію електроенергії в кілька разів. З газом ситуація складніша й залежить від поточних тарифів.
Підключення теплового насоса до вже існуючої системи опалення — задача, яка вимагає індивідуального підходу до кожного будинку. Немає універсальної схеми, яка підійде всім однаково. Хтось обмежиться установкою гідророзподільника і автоматики, а комусь доведеться переробляти половину системи опалення. У будь-якому разі перед покупкою обладнання варто зробити тепловий розрахунок будинку і чесно оцінити стан наявної системи — це збереже і гроші, і нерви в майбутньому.