Якщо коротко — за опалення квартири 50-60 м² електрикою взимку виходить від 3000 до 8000 грн на місяць, залежно від типу обладнання, утеплення будинку і того, наскільки холодна зима. Для приватного будинку 100-150 м² цифри вже інші, там може бути і 10 000, і 15 000 грн. Різниця величезна, і саме тому варто розібратися, від чого вона залежить, перш ніж ставити електроопалення собі.
Нижче — реальні розрахунки, а не абстрактні “залежить від багатьох факторів”.
Скільки кіловат з’їдає опалення насправді
Тут все впирається в потужність обладнання і кількість годин роботи на добу. Умовний конвектор на 2 кВт, який працює 10 годин на день (а взимку часто і більше), з’їдає 20 кВт·год щодоби. За місяць — 600 кВт·год. Помножте на тариф, і отримаєте суму саме за опалення, без урахування бойлера, плити чи іншої побутової техніки.
Але тут є нюанс: ніхто не тримає конвектор на повній потужності цілодобово. Термостат вимикає прилад, коли температура в кімнаті досягла заданої, і включає знову, коли похолодало. Тому реальне споживання зазвичай менше розрахункового — приблизно на 30-40%, якщо будинок нормально утеплений.
Приклад для квартири: скільки виходить у гривнях
Візьмемо типову квартиру 55 м² в панельному будинку, не найтепліша, але й не решето. Опалюють електричними конвекторами загальною потужністю близько 4,5 кВт (по кімнатах).
При середній температурі за вікном -5…-10°C, конвектори працюють з коефіцієнтом завантаження приблизно 50-60% від номінальної потужності протягом доби. Це дає орієнтовно 25-30 кВт·год на добу, або 750-900 кВт·год на місяць.
За тарифом 4,32 грн/кВт·год (стандартний тариф для населення в межах місячного ліміту 250-800 кВт·год залежно від наявності газової плити чи електроплити) виходить:
- 750 кВт·год × 4,32 грн = 3240 грн
- 900 кВт·год × 4,32 грн = 3888 грн
Але це тільки за опалення. Плюс освітлення, холодильник, пральна машина, бойлер — і рахунок за електрику вже виходить за межі пільгового ліміту. А там тариф вищий, зараз це близько 4,32 грн незалежно від обсягу для більшості категорій споживачів після скасування диференціації, хоча тарифна політика змінюється, тож краще звірятися з актуальними цифрами на сайті обленерго.
А що з приватним будинком
Тут все складніше і дорожче. Будинок 120 м², навіть утеплений за сучасними нормами, взимку в морозну погоду (-15…-20°C) вимагає щонайменше 8-10 кВт встановленої потужності опалювальних приладів, якщо це прямий електричний обігрів — конвектори чи інфрачервоні панелі.
Розрахунок на місяць холодної зими (грудень-січень) виглядає приблизно так:
При завантаженні 60-70% від номінальної потужності протягом доби, будинок споживає 115-170 кВт·год щодоби. За місяць — 3500-5000 кВт·год.
При тарифі 4,32 грн/кВт·год це виливається в 15 000-21 000 грн щомісяця. Цифра, від якої багато хто хапається за голову, і не дарма.
Саме тому в приватних будинках прямий електричний обігрів (конвектори, теплові панелі) — не найкращий вибір, якщо будинок великий. Тут набагато вигідніше виглядає тепловий насос, який дає той самий обсяг тепла, споживаючи в 2,5-4 рази менше електроенергії. Про це нижче.
Тепловий насос: інша математика
Якщо замість прямих електроконвекторів стоїть повітряний тепловий насос повітря-повітря чи повітря-вода, коефіцієнт трансформації (COP) зазвичай становить 2,5-4 залежно від температури за вікном. Тобто на 1 кВт електрики насос видає 2,5-4 кВт тепла.
Для того ж будинку 120 м², де прямий обігрів вимагав 3500-5000 кВт·год на місяць, тепловий насос при COP=3 з’їсть приблизно 1200-1700 кВт·год. Це вже 5000-7300 грн замість 15 000-21 000. Різниця в три рази, і це без жодної магії, просто інша фізика процесу.
Мінус один — при сильних морозах (нижче -15…-20°C, залежно від моделі) ефективність насоса падає, COP знижується до 1,5-2, і різниця з прямим обігрівом скорочується. Тому в регіонах з суворими зимами насос часто ставлять як основне джерело, а електроконвектор чи котел — як резерв на найхолодніші дні.
Тепла підлога: скільки коштує обігрів через кабель чи мати
Електрична тепла підлога — окрема історія. Потужність зазвичай 150-200 Вт на квадратний метр покриття (не всієї площі кімнати, а саме зони укладання). Для кімнати 15 м² з підлогою на 10 м² активної площі, потужність системи складе близько 1,5-2 кВт.
З термостатом, що підтримує задану температуру, система працює не безперервно, а циклами. Реальне споживання за добу — 8-12 кВт·год для такої кімнати, залежно від утеплення і бажаної температури. За місяць це 240-360 кВт·год, або 1000-1550 грн на одну кімнату.
Якщо тепла підлога — основне джерело опалення квартири 50 м², сума множиться пропорційно площі й виходить схожою на розрахунок з конвекторами вище.
Що впливає на суму в рахунку
Кілька факторів здатні змінити підсумкову цифру в рази, і про них варто пам’ятати ще на етапі вибору системи опалення:
- Утеплення будинку. Погано утеплена хрущовка з’їдає в 1,5-2 рази більше енергії, ніж такий самий за площею, але утеплений будинок з якісними вікнами.
- Температура за вікном. Різниця між м’якою зимою і морозною в -20°C може подвоїти витрати на опалення.
- Тип обладнання. Тепловий насос проти прямого обігріву — різниця в 2-4 рази, як показано вище.
- Наявність двозонного лічильника. Якщо частину навантаження (наприклад, теплоакумулятор чи бойлер) можна перенести на нічний тариф, це дає економію 30-40% на цій частині споживання.
- Поверховість і кут будинку. Кутова квартира на першому чи останньому поверсі втрачає тепло швидше, ніж квартира в середині будинку.
- Бажана температура в кімнатах. Кожен градус понад комфортні 20-21°C додає приблизно 5-7% до споживання.
Як реально зменшити витрати
Найпростіше — поставити термостати з програмуванням, щоб опалення знижувалось вночі і в години, коли всі на роботі. Це дає економію 15-20% без будь-яких капіталовкладень, крім вартості самого термостата.
Утеплення — банально, але працює найкраще. Заміна старих вікон, утеплення стін і даху здатні скоротити теплові втрати вдвічі, а значить і рахунок за електрику теж зменшиться приблизно вдвічі.
Якщо є двозонний лічильник, варто перенести на нічний тариф все, що можна: заряджання теплоакумуляторів, роботу бойлера, а в ідеалі — і частину опалення через теплові акумулюючі системи (наприклад, керамічні акумуляційні обігрівачі, які “заряджаються” вночі теплом і віддають його вдень).
Для приватних будинків тепловий насос — інвестиція, яка окупається за 3-5 років саме за рахунок різниці в споживанні порівняно з прямим електричним обігрівом.
Загалом сума за опалення електрикою взимку — річ дуже індивідуальна. Хтось платить 3000 грн за утеплену квартиру з розумним термостатом, а хтось — 20 000 за старий будинок з дірявими вікнами і прямими конвекторами на повну потужність. Різниця не в тарифах, вони для всіх однакові, а в тому, наскільки грамотно побудована система опалення і наскільки будинок утримує тепло.